Олександр Слобода  
   

Олександр Слобода

Ми згадуємо лише пережите

   
       
   
   
   

Рокині — віддавна й до нині

Музей під відкритим небом? Да, бачив.

 


Перший дальнобойний велотур був зроблений саме сьогодні, в самий довший день і саму коротку ніч.

В цей знамінатєльбний день нас мало за честь бачити село Рокині. Ну чи ми його. Судіть самі ))

 

Я не люблю їздити по трасі. По-перше, небезпечно, по-друге, не цікаво. Тому маршрут вибирався спеціально не по трасі. При наймі не по головній. Вирішив їхати до Маяків через Вишків і Жидичин, а там через поля до Рокинь. Не пожалкував. Красота там була наша, українська. Я це люблю: поля, сонце, пташки, мухи... ех.


Заїхали ми в Рокині і відразу перл. Це кафешка для людей, які не вмовляються букву «л». Дуже зручно говорити. А якби ще буква «р» пропала.... )))


В загальному: Рокині, як Рокині, звичайне село.


Чого музей назвали саме так, ми не в курсі. В курсі стали тільки коли залізли у Вікіпедію.


Першим кидається в очі вітряк.


Якшо пройти чуть далі то відразу кидаються на тебе маленькі песики. Веселі і задорні.


Один з них від радості відразу хотів стащити мій рюкзак.


Я йому сказав, що зара викличу міліцію... і він перестав ))


Ну і в закінчення ми з ними подружились ))


Ну майже подружились ))


А потім я обнаружив туфля


Чєй туфля? )))


Потім ми зайшли в гості до хати


Всякі штуки старовинні, деякі є навіть не знаю для чого...


Знайди себе.


Я себе знайшов ))


Кіноляп )))


Знайшли придане

 


А то льох. Не знаю, що там ховають але там в тих бочках явно щось є )))


А то три вказівники куда туалет: по-нашому, по-ненашому і по-їхньому ))


Все, як колись...

 


Зайшли в наступну хату, чуємо, хтось плаче. Підходимо ближче, а то немовля в колисці хтось забув. Ну я його вколихав троха....


От хто мені скаже: шо то за штука така? Типу зверху комин, а під ним прикріплена якась чуча....

 


Кіноляп ))

 


Думав: відкрию, а там — колобок. А нє, блін ))))

 


Школоло, гортаємо нижче )))

 


Дядя Петро попросив там дров наламати, то я хіба відмовлю? ))) До речі, варто вказати, що вхід на територію платний, 5 грн.


А потім... ммм... ми вирішили перекусити. Сіли за столики і вчуяли запах. Кашка ))) За червонець тьотка накидала нам порцію кулішу.


Али то вкуснотіща вся піща з костріща ))))

 


Але то всьо панти. В них коні снєжку п’ють!!!


Поїхали ми потім навколо озера на точку, де мона купнутись. Приїхали. Вода там, як сказав мій друг Слава, не внушає довєрія. Ми поїхали вперед в надії виїхати на трасу. Попали на якусь територію з закритим забором.


Вже хотіли вєли перекидувати через забор але тут намалювався дядя. З хитрою посмішкою він нас провів до потіємного ходу. Отак от. Дружіть з місцевими )))


Ну і оскільки там я зустрів знайому жіночку і оскільки вона нас щиро запрошувала в музей старовини і оскільки в нас був час і ми звернули туда куда треба то і не дивно що ми оказались там де оказались. Уффф ))) В музеї, на двох поверхах, виявилось дууууже багато всякого прикольного. Слава, наприклад, знайшов іменну газетку )))


Друзякі, а скільки там книжок про картоплю!!!!! Я навіть і не уявляв про їхнє існування. Просто не думав, що їх може бути таааак багато.


Ну і не без Юлькі ясний пєрєц.


Просили ми його, просили провести екскурсію: ніц.


Слава хотів там розбити палатку і жити але ми його відмовили.


Правду кажуть.

 

 


Дуууже цікаво глянути на карту колишнього. Де були ми і де були вони.


Ааааааааааааааа і знов картопля!!!!


Колись було і таке. В смислі не про діставання з вітрин, а про купони )))


— Я вас питаю, де картопля?!?!?! ))))


Німці )))


А ще там багато всяких експонатів типу заспіртованих. Є якесь модне слово, розумне, але вилитіло з голови )))


Ну і дорога назад. Варто відмітити що дорога, асфальт, доходить тільки до церкви (від основної дороги). Далі благословіння закінчується )))


Пару фоток на дорожку


Саму дорожку


Самого без дорожки але з полем


Самого без дорожки з полем і небом.

 

П.С. Мені сподобалась поєздочка така. Ногі геть не болять хоть і намотали більше 30 км. До нових встрєч (дасть Бог вони будуть)

 

   
         
         
         
   

Розробка сайту: Save Memories
www.savememories.com.ua
066 348-88-21 alex.sloboda
© 2005—2018 Олександр Слобода