Нарешті ми стали львівяки

Полонив нас все таки той Львів.

Стало гарною традицією бувати у Львові приблизно на моє день народження і по справі зйомки фільму. Цього року я не обминув це місто своєю присутністю і завітав до нашого старого знайомого ЮриНелі ). Вони переїхали на нову квартиру де ми і поселились. Не міг не порадувати свій фотік прикольними кадрами львівських осель.

То дворик ) чимось нагадує Одесу.

Туалет на поверсі. Щоб зимою туда попасти треба валянки, куртка і сила духа.

Деталі.

Пішли гуляти Львовом. Тут по ходу готуються не до Євро, а до війни.

А пройти по тунелю вперед стає ясно: тут будують готель.

А то навпроти готелю. Такий собі євровид з вікна на Галичину)))

Як у радянські часи. Пам'ятаєте?

Сюрпрайз якийсь буде для Євро.

А то храм. Кажуть, його тільки пару неділь як відкрили. Він був закритий, там зберігались книги якісь. Тепер книги перевезли і храм відкрили. Ше навіть без реконструкції. Прикольно вельми.

Треба знати свої корні навіть всім.

Класно, пра?

Різдвяна інсталяція.

Юра. Міняючи віру... )))

Гарно.

Типу вікно )).

Здається нічого особливого...

А якщо приблизати... можна побачити напис на латині і... дві кульки повітряні. Як вони туда потрапили відомо тільки настоятелям храму і то не всім.

У Львові теж є весілля. І знімають там не хуже мене )))

Вавилонська вежа шолє?

А то тут жартують з цього апм'ятника, називаючи його "Пам'ятник тещі" ))))

Зайшли в якійсь дворець, а там...

... а там краса.

Шкода кіно кінчилось.

Мраморний камін. Кажуть дорогий. Недарма його захищають стільцями.

Якщо придивитись то за роялем сидить привид нареченої тих часів.

Афіціант!

Привиди.

Ще один храмік.

Тут пасуться голуби.

Лампи. Казали шо все портять тут лампи. А вам як?

Тут ще Новий Рік. Але так по-западному.

Будьмо уважні!

Тут ми підійшли до осбливого моменту. Справа в тім, що це пам'ятник Бандері. Позаду нього 4 колонни з мраморних плит. Короче, ці плити дорогі. За ці гроші можна побудувати будинки жилі. Або вкласти в дорогі. А от ці люди вкладають в таке. І толку? Комусь тепліше жити стало? Чи рівніше їздити? Ну брєд!!! Ладно, постав монумент якийсь, там чи шось подібне. А то такі дєнжища витрачають на мертве. Але це ще не все...

Охороняють його ЦІЛОДОБОВО. На це теж напевно кошти виділяються. Як вам така штучка?

Ладно. Ось вам маршрутка. Гарненька.

А то корпус від одного з престижних унівєрів Львову. Сюди Бандера не добрався.

А біля корпусу все, що порібно студенту для життя.

Націоналізація.

А тут люди живуть.

Ось цей Унівєр. Красавчік. Кажуть, шо літом тут газончики, все як у фільмах.

А то школа така собі не хіла.

Не повірите, але на фоні таксофон, точніше телефон на монетех.

А то будова забув шо це.

Тарасик молоденький.

А тут, по ходу, вікон в домі не було. Люде самє тако довбали

Підійшли до моменту, який зробив нас справжніми львівянами. Кажуть: хто не був у Криївці той не львівянин. Ми це діло поправили. Прикольно замутили там: гасло на вході, інтер'єрчик, автомати, меню... ну словом, то тра бачити.

Кажуть, там чергі вибудовуються стометрові хоча реклами зовні нема геть.

Хоча в середині людно, тісно але прикольно. Офіціанти в прикидах і написом імені на футболках.

Потім ше гуляли. Ше храм. Тут навіть застали частину виступу хористів.

А потім пішли в масонське кафе. Ги, не буду палити фішку, просто, якщо у вас є друзі у Львові, і в них є одна картка (це важливо, вони в курсі), і ви ще не були в масонському кафе — напросіться, щоб вас зводили туда.

Обов'язково залізьте на Будинок Легенд. Наступного разу ми прошвирнемося по всіх поверхах.

Політали на Запорі ))))

П.С. Потім був ще Аймакс "Інший світ — 4". Фільм так собі, я, можна сказати, розчарувався троха, бо вже геть фантастика така ))) Ось. І вечором на поїзді вернулись додому.

Підсумовуючи, хочу сказати, що ми не вичерпали Львів. Чекайте нових подорожей. А як потепліє то не тікі у Львів.