|
||||||||||||||
![]() |
||||||||||||||
|
||||||||||||||
Язик до Києва доведеКиїв. Довів.
Точно доведе. Прийшов на вокзал, власним язиком сказав: "Два білета до Києва". На другий день вже в Києві. Не брешуть люди коли так кажуть. Попали якраз на ярмарку. По ходу купили дерев’яні палки. В народі на них кажуть "ложка" і "лопатка". Остання для того шоб не пригорало.
Тепло було.
Хотів зайти в міністерство закордонних справ. Сказати, що в мене є одна справа до закордонного дяді... але передумав.
Аж любо глянути. Центр Києва і така чудова архітектура. А труба яка, а кірпічікі... ммм....
Побудували в Києві район для мажорів. Там все таке гарне, як типу под старінку. Ходи і фоткайся.
Старе і нове життя. Раніше я був грішником, схожим на будинок справа. Тепер я став прощеним грішником з новим життям в Бозі, дякуючи Ісусу Христу.
Я там просто стою, а не те шо ви подумали.
Якусь ностальгію визиває в мене це фото... не знаю яку по чому... ностальжи...
В тому районі на стільки мажори, шо вубше. Бачте, щоб мягко йому ступалось з машини то він собі листя насипав.
Пішли в Києво-Печерську.
Ох там дворік знайшли. Красотєнь просто.
Не міг пройти мимо...
А ось і Лавра.
Обітєль отців святих. Туда простих смертних не пускають.
Ах.
Хтось, по ходу, докатався. Застали ми цей горе-скейт саме в такому положенні. То потім Катька спробувала поїхати але чогось ніц не вийшло.
А то завершує підбірку фотка памятника голодомору. Хтів ше панорамку замутити але не вийшло.
Короче кажучи: бекстейдж Києва ще своє покаже.
|
||||||||||||||
|