Як Саша і Катя в ліс по гриби ходили

Ото-то да.

Зібрались ото ми якось з Катьою по гриби до лісу. Шо я грибнік, шо вона... але мій батько обіцяв нам перебрати потім наші лісові здобутки.
Отож, щоб не заблукати, вооружились ми компасом, і вперед.

Як справжні грибнікі спочатку сфоткались для годиться.

Залазив в нет, щоб точно знати який гриб їстивний, а який ні. Гугл знає все про гриби. Гугл... тільки не я...

Всяких прикольних штук там у тому лісі безліч. Катя тікі встигала завісати біля них з фотіком.

А це жук сидить на нашому грибі.... поганці (як вияснилось)

Саня! Шариш! Стільки поганок назбирати не кожному грибніку під силу!!!

Вогонь нинче коштує 2.50 грн. Купив на вокзалі газетку на розпал. Ото назбирали грибів і сіли обідати.

Дуже класно у лісі розпалити вогонь і попекти (шо небудь) сосичь, сало... хліб.

Щоб я так жив!

Сходи до неба... туди де Бог... туди де вічність з Ним... Сходи — це Ісус Христос.

Буся :)

Фотосесія на природі. Катя побачила вдалі озеро і "потащила" мене туда... по ходу до нього не дійшли але зате назбирали купу цікавих емоцій.

Катя мастер фото. Як мене класно сфотала...

Ну і я нічо так...

Як якийсь агрегат літаючий. А казалось би... прості будякі якісь...

Катюшка моя... заникалась :)

Я улетаю на большом... будяке :)

Короче кажучи: ліс нас ще побачить.